КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

(ДИТЯЧИЙ САДОК) №88

ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

КЗДО № 88 ДМР

ПРАВИЛА

ВНУТРІШНЬОГО ТРУДОВОГО РОЗПОРЯДКУ

1. Загальні положення
   1. У Комунальному закладі дошкільної освіти (дитячий садок) №88 Дніпровської міської ради (дали – заклад дошкільної освіти) трудова дисципліна ґрунтується на  свідомому та сумлінному виконанні працівниками своїх трудових обов’язків і є необхідною умовою організації ефективної праці та освітнього процесу.
   2. ПВТР поширюються на всіх працівників в закладі дошкільної освіти.
   3. Усі питання, пов’язані із застосуванням ПВТР, вирішує керівник закладу дошкільної освіти (далі – директор) у межах наданих йому повноважень, а у випадках, передбачених чинним законодавством і цими ПВТР, спільно або за погодженням з профспілковим комітетом первинної профспілкової організації закладу  дошкільної освіти (далі – профспілковий комітет).

2. Порядок прийняття та звільнення працівників
   1. Трудові відносини в закладі дошкільної освіти регулюються законодавством України про працю, Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» та іншими нормативно-правовими актами прийнятими відповідно до них.
   2. На посаду директора закладу дошкільної освіти призначається особа, яка є громадянином України, має відповідну освіту, вищу освіту не нижче освітнього кваліфікаційного рівня «Спеціаліст», стаж педагогічної роботи у сфері дошкільної освіти не менш як три роки, організаторські здібності, а також фізичний і психічний стан якої не перешкоджає виконанню професійних обов’язків.

Директор закладу дошкільної освіти призначає на посаду та звільняє з посади.

1. Педагогічних та інших працівників закладу дошкільної освіти призначає на посади та звільняє з посади директор.

Педагогічні працівники приймаються на роботу за трудовим договором (ст. 54 Закону України «Про освіту»).

1. При прийнятті на роботу громадянин зобов’язаний подати:

• заяву про прийняття на роботу;
• паспорт;
• трудову книжку, оформлену в установленому порядку;
• довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;
• військовий квіток (пред’являють військовослужбовці, звільнені з лав Збройних Сил України, Прикордонних військ України, цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені з лав Збройних Сил колишнього союзу РСР і Збройних Сил держав – учасниць СНД);
• документи про освіту на професійну підготовку (подають особи, які працевлаштовуються на посади, що вимагають спеціальних занять та підготовки) завірені директором копії цих документів залишаються в особовій справі працівника;
• документ про кваліфікацію (педагогічні працівники подають атестаційний лист);
• медичну довідку про відсутність протипоказань для роботи в дитячій установі.

     При прийнятті на роботу забороняється вимагати від особи  відомості про її партійну та національну приналежність, походження та документи, подання яких не передбачено законодавством.

1. При укладенні трудового договору вперше директор оформлює трудову книжку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу (ст. 48 КЗпП).

        Трудові книжки працівників ведуться згідно з Інструкцією про порядок введення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (зі змінами та доповненнями).

       Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності у закладі дошкільної освіти.

        Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на директора.

1. Працівник закладу дошкільної освіти (далі – Працівник) може працювати за сумісництвом відповідно до чинного законодавства.

         При укладанні трудового договору за сумісництвом Працівник зобов’язаний  пред’явити паспорт або інший документ, що засвідчує особу; при трудовлаштуванні за сумісництвом на посаду, що вимагає спеціальних знань, директор має право вимагати від Працівника подання документа про освіту, кваліфікацію чи професійну підготовку або належно завірених копій.

         Якщо основне місце роботи Працівника – цей заклад дошкільної освіти, директор за бажанням Працівника робить запис у його трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом.

1. Трудовий договір укладається, зазвичай, у письмовий форми (ст. 24 КЗзП). Трудовий договір обов’язково має бути письмовим.
2. Укладення трудового договору оформляється директором. Зміст наказу повинен відповідати трудовому договору.
3. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ не було видано, але Працівник фактично приступив до роботи (ст. 24 КЗпП).
4. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого закладу, за погодженням між керівниками закладів, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору (ст. 24 КЗпП)
5. При укладанні трудового договору за угодою сторін може бути обумовлено випробування з метою перевірки відповідності Працівника роботи, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути зазначена в наказі про прийняття на роботу.

       Під час випробування на Працівника поширюються законодавства про працю. Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб:

• молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
• осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
• інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендацій медико-соціальної експертизи.
  1. Строк випробування при прийняті на роботу не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілковим комітетом – шести місяців.

Строк випробування при прийнятті на роботу робітник не може перевищувати одного місяця.

          Якщо строк випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або за інших поважних причин, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній (ст. 27 КЗпП).

1. Якщо строк випробування закінчився, а Працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах.

         Якщо впродовж випробування встановлено невідповідність Працівника роботі (посаді), на яку його прийнято, директор протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Розірвання трудового договору з цих підстав може бути оскаржено Працівником у порядку, встановленому для розгляду трудових спорів з питань звільнення (ст. 28 КЗпП).

1. До початку роботи за укладеним трудовим договором директор зобов’язаний:
   1. Роз’яснити Працівникові його права й обов’язки та проінформувати під підпис про умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги й компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства й колективного договору.
   2.  Ознайомити Працівника з цим ПВТР та колективним договором.
   3. Визначити Працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.
   4. Проінструктувати Працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної охорони (ст. 29 КЗпП).
2. Переведення на іншу роботу допускається лише за згодою Працівника. Директор має право перевести Працівника (строком до одного місяця) на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди,  якщо ця робота не протипоказана йому за станом здоров’я, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але нижчою, ніж середній заробіток за  попередньою роботою. Проте забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину – інваліда або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їхньої згоди (ст. 33 КЗпП).

       Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди Працівника переміщення його в тому закладі на інше робоче місце, доручення роботи у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Директор не має права переміщати Працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

        У зв’язку із змінами в організації праці допускається зміна істотних умов праці продовжені роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – Працівник має бути повідомлено не пізніше ніж за два місяці.

         Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а Працівник не згоден продовжувати роботу в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП.

1.  На Працівника ведеться особова справа, яка складається із особового листка з обліку кадрів, копій документів про освіту, кваліфікацію, професійну підготовку, медичної довідки про призначення, проведення, заохочення, стягнення. Особова справа зберігається у директора.
2. Трудовий договір може бути припинено у будь-який час за угодою сторін (ст. 36 КЗпП).
3. Строковий трудовий договір припиняється після закінчення строку дії, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають, а директор та Працівник не порушують питання про їх припинення.
4. Розірвання безстрокового трудового договору з ініціативи Працівника може мати місце за умови попередження про це Роботодавця письмово за два тижні.

За згодою сторін договір може бути розірвано без дотримання цієї угоди.

1. У разі, якщо заява Працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або поважних причин) директор має розірвати трудовий договір у строк, про який просить Працівник (ст. 38 КЗпП).
2. Якщо Працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, директор не вправі звільняти його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладанні трудового договору (ст. 38 КЗпП).
3. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір  за власним бажанням, якщо директор не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору (ст. 38 КЗпП).
4. Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу Працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення директором законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, зазначених у пункті 2.20 цих ПВТР.
5. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк (ст. 39¹ КЗпП).
6. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23 КЗпП (якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів Працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами), вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
7. Після закінчення строку попередження про звільнення Працівник має право припинити роботу.

В останній день роботи Працівника директор має видати йому належно оформлену трудову книжку і провести розрахунок. При звільнені Працівника виплата всіх належних йому сум провадити в день звільнення. Якщо Працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми має бути виплачено не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим Працівником вимог про розрахунок. Про нараховані суми, належні Працівникові при звільнені, директор повинен письмово повідомити Працівника перед виплатою їх. У разі спору про розмір сум, належних Працівникові при звільнені, директор в усякому разі повинен в зазначений вище строк не оспорювану ним суму.

1. Підставами для розірвання директором трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності є:
   1.  Зміни в організації праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкротство, або перепрофілювання навчального закладу, скорочення чисельності або штату працівників.
   2.  Виявлена невідповідність Працівника посаді, яку він обіймає, або роботі, яку виконує, внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають провадженню цієї роботи.
   3.  Систематичне невиконання Працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або цими ПВТР, якщо до Працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
   4.  Прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
   5.  Нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності без урахування відпустки по вагітності та пологах, якщо законодавством  не встановлено триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За Працівником, який втратив працездатності у зв’язку з трудовим  каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігаються до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
   6.  Поновлення на роботі Працівника, який раніше виконував цю роботу.
   7.  Поява на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп’янінні.
   8.  Вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладання адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Звільнення з підстав, зазначених у підпунктах 2.27.1, 2.27.2, 2.27.6 допускається, якщо неможливо перевести Працівника, за його згодою, на іншу роботу.

1. Не допускається звільнення Працівника з ініціативи директора в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 2.27.5 цих ПВТР), а також у період перебування Працівника у відпустці. Це право не поширюється на випадок повної ліквідації навчального закладу.
2. Звільнення педагогічних працівників у зв’язку зі скороченням обсягу роботи може мати місце лише в кінці навчального року.
3. Звільнення педагогічних працівників за результатами атестації, а також у випадках ліквідації навчального закладу, скорочення кількості або штату працівників здійснюється відповідно до чинного законодавства.
4. Трудовий договір з ініціативи директора може бути розірвано також у випадку вчинення Працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з провадженням даної роботи, дії, які порушують права та принижують честь  і гідність вихованців, не дотримуються педагогічної етики, норм суспільної моралі.
5. Розірвання договору у випадках, передбачених законодавством, провадиться лише за попередньою згодою профспілкового комітету  (якщо Працівник є членом первинної профспілкової організації).
6. Педагогічні працівники, які систематично порушують статут, ці ПВТР, не виконують посадових обов’язків, умов колективного договору або за результатами атестації не відповідають посаді, яку обіймають, звільняються з роботи відповідно до чинного законодавства.

3. Основні права та обов’язки Працівника

1. Працівник навчального закладу має право на:

• укладання, зміну та розірвання трудового договору в порядку та на умовах, виладнаних в цих ПВТР, КЗпП, інших законах;
• надання йому роботи, обумовленої трудовим договором;
• робоче місце, яке відповідає державним нормам охорони праці та умовам, передбаченим колективним договором;
• своєчасну і в повному обсязі виплату заробітної плати відповідно до своєї кваліфікації, складності праці, кількості та якості виконаної роботи;
• відпочинок, який забезпечується встановленням нормальної тривалості робочого часу, скороченого робочого часу для окремих професій та категорій працівників, наданням щотижневих вихідних, неробочих, святкових днів, щорічних оплачуваних відпусток;
• повну достовірну інформацію про умови праці і вимоги охорони праці на робочому місці;
• створення профспілкової спілки, вступ до неї для захисту своїх прав, свобод, законних інтересів;
• участь в управлінні навчальним закладом через Конференцію колективу навчального закладу та батьків або осіб, що їх замінюють, професійну спілку, яка діє у трудовому колективі, на внесення пропозицій щодо поліпшення роботи навчального закладу, а також з питань  соціально-культурного і побутового обслуговування (ст. 245 КЗзП);
• ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів через своїх представників, а також на отримання інформації про стан виконання колективного договору;
• захист своїх трудових прав, свобод і законних інтересів усіма не забороненими законом способами;
• вирішення індивідуальних і колективних трудових спорів, включаючи право на страйк, відповідно до КЗпП, Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»;
• відшкодування шкоди, заподіяної Працівникові у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків; 
• компенсацію моральної шкоди у разі, якщо порушення законних прав Працівника призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав’язків і вимагають від Працівника додаткових зусиль для організації свого життя (ст. 237¹ КЗпП).
  1. Права та обов’язки педагогічних працівників у сфері закладу дошкільної освіти визначаються: Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» та іншими нормативно-правовими актами.

На посаді педагогічного працівника навчального закладу може працювати особа з високими моральними якостями, яка має відповідну вищу педагогічну освіту, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дає змогу виконувати професійні обов’язки (ст. 30 Закону України «Про дошкільну освіту»).

1. Педагогічні працівники мають право на:

• захист професійної честі, гідності;
• індивідуальну педагогічну діяльність;
• участь у громадському самоврядуванні;
• користування повноваженою оплачуваною відпусткою;
• підвищення кваліфікації, перепідготовку, вільний вибір змісту, програм, форм навчання, закладів освіти, установ та організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації перепідготовку (ст. 55 Закону України «Про освіту»);
• участь у методичних об’єднаннях, нарадах тощо;
• проведення в установленому порядку науково-дослідної, експериментальної, пошукової роботи;
• внесення пропозицій щодо поліпшення роботи навчального закладу;
• соціальне та матеріальне забезпечення відповідно до законодавства;
• об’єднання у професійній спілки та на членство в інших об’єднаннях громадян, діяльність яких не заборонено законодавством;
• інші права, що не заперечують законодавству України (п. 36 Положення про заклад дошкільної освіти).
  1. Відволікання педагогічних працівників від виконання професійних обов’язків не допускається за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (ст. 55 Закону України «Про освіту»)
  2. Працівник закладу зобов’язаний:
     1. Нести відповідальність за збереження життя, фізичне і психічне здоров’я вихованців згідно із законодавством;
     2. Виконувати доручену йому роботу особисто, не передоручаючи й виконання іншої особи, за винятком випадків, передбачених законодавством.
     3. Працювати сумлінну, виконувати навчальний режим, вимоги статуту і ці ПВТР, дотримуватись дисциплін праці.
     4. Виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями.
     5. Бережно ставитися до обладнання, інвентарю, матеріалів, навчальних посібників тощо, виховувати у дошкільників таке саме ставлення до майна навчального закладу.
     6. Дотримуватися санітарних правил, гігієни праці, користуватися виданими засобами індивідуального захисту.
     7. Раціонально витрачати тепло, електроенергію, воду.
     8. Гідно поводиться на роботі, в громадських місцях, дотримуватися етичних норм поведінки в колективі, бути уважним і ввічливим у стосунках з вихованцями, батьками.
     9. Своєчасно і ретельно вести встановлену документацію.
     10.  У встановлені строки проходити медичний огляд відповідно до чинного законодавства.
  3. Педагогічні працівники закладу зобов’язані:
     1. Виконувати статут, ці ПВТР, умови трудового договору.
     2. Дотримуватися педагогічної етики, норм загальнолюдської моралі, поважати гідність дитини та її батьків.
     3. Забезпечувати емоційний комфорт, захист дитини від будь-яких форм експлуатації та дії, які шкодять її здоров’ю, в також від фізичного та психологічного насильства, запобігати шкідливим звичкам.
     4. Забезпечувати умови для засвоєння вихованцями освітніх програм на рівні обов’язкових державних вимог,  сприяти розвиткові здібностей дітей.
     5. Настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей.
     6. Виховувати повагу до батьків, жінок, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, державного й соціального устрою, дбайливе ставлення до довкілля тощо.
     7. Готувати дітей до свідомого життя в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, регіональними групами.
     8. Постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність і загальну культуру.
  4. Основні завдання лікаря-педіатра і медичної сестри навчальному закладі викладено в наказі Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у закладі дошкільної освіти» від 30.08.2005 р. №432/496.
  5. Обов’язки молодших медичних спеціалістів, які працюють у навчальному закладі, викладено в Порядку медичного обслуговування дітей у закладі дошкільної освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2002 р. №826.
  6. Коло обов’язків (робіт), які виконує Працівник за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовою (робочою) інструкцією, затвердженими в установленому порядку кваліфікаційними довідниками посад службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників, положеннями, цими ПВТР.

4. Основні обов’язки та права

1. Роботодавець:

• здійснює керівництво й контроль за діяльністю навчального закладу;
• діє від імені навчального закладу, представляє його в державних та інших органах, установах і організаціях, укладає угоди з юридичними та фізичними особами;
• розпоряджається в установленому порядку майном коштами навчального закладу і відповідає за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази навчального закладу;
• приймання на роботу та звільняє з роботи працівників;
• затверджує штатний розпис за погодженням із засновником (власником) навчального закладу;
• контролює організацію харчування і медичного обслуговування дітей;
• затверджує посадові інструкції працівників за погодженням з профспілковим комітетом;
• забезпечує дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних норм і правил техніки безпеки, вимог безпечної життєдіяльності дітей і працівників;
• відповідає за реалізацію завдань дошкільної освіти, визначення Законом України «Про дошкільну освіту», та забезпечення рівня дошкільної освіти у межах державних вимог до її змісту й обсягу;
• контролює відповідальність застосовуваних форм, методів і засобів розвитку, виховання дітей їхнім віком, психофізіологічним особливостям, здібностям і потребам;
• підтримує ініціативу щодо вдосконалення освітньої роботи, заохочує творчі пошуки, дослідно-експериментальну роботу педагогів;
• організує різні форми співпраці з батьками або особами, що їх замінюють;
• щороку звітує про свою діяльність на конференціях колективу навчального закладу та батьків або осіб, що їх замінюють (п. 44 Положення про заклад дошкільної освіти);
• видає у межах своєї компетенції накази та розпорядження, контролює їх виконання;
  1. Роботодавець має право:
     1. Укладати, змінювати і розривати трудові договори з працівниками відповідно до визначеного законодавством порядку;
     2. Вести колективні переговори та укладати колективні договори;
     3. Заохочувати працівників за сумлінну працю;
     4. Вимагати від працівників виконання службових обов’язків, бережного ставлення до майна навчального закладу, виконання цих ПВТР;
     5. Застосувати до працівників передбачені законодавством заходи стягнень за порушення трудової дисципліни – догану, звільнення;
     6. Ухвалити передбачені законодавством локальні нормативні акти.
  2. Роботодавець зобов’язаний:
     1. Дотримуватися трудового законодавства та інших нормативно-правових актів щодо норм трудового права, локальних нормативних актів, умов колективного договору, угод та трудових договорів.
     2. Створювати умови, які забезпечують участь працівників в управлінні навчальним закладом.
     3. У встановленні строки розглядати критичні зауваження і пропозиції працівників і повідомляти їм про вжиті заходи (ст. 245 КЗпП).
     4. Забезпечувати необхідні організації та економічні умови для здійснення освітнього процесу на рівні державних стандартів якості освіти, для ефективної роботи працівників навчального закладу відповідно до їхньої спеціальності чи кваліфікації.
     5. Визначити працівникам робочі місця, забезпечувати працівників необхідними засобами роботи.
     6. Удосконалити освітній процес, упроваджувати в практику кращий досвід роботи, пропозиції педагогічних та інших працівників, спрямовані на поліпшення роботи навчального закладу
     7. Організувати підготовку необхідної кількості педагогічних кадрів, їх атестацію, правове і професійне навчання як у своєму закладі, так і відповідно до угод в інших навчальних закладів.
     8. Забезпечувати виконання державних гарантій для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.06.1997 р №695).
     9. Укладати і розірвати угоди, контракти з педагогічними працівниками з дотриманням норм чинного законодавства, зокрема Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту».
     10.  Доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року  (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році.
     11.  Забезпечувати видачу заробітної плати працівникам у встановлені колективним договором терміни.
     12.  Надавати відпустку всім працівникам закладу відповідно до графіка відпусток.
     13.  Забезпечувати умови техніки безпеки, виробничої санітарії, належне технічне обладнання всіх робочих місць, створювати здорові та безпечні умови праці, необхідні для виконання працівниками трудових обов’язків.
     14.  Забезпечувати належне утримання приміщення, опалення, освітлення тощо, створювати необхідні умови для зберігання верхнього одягу працівників навчального закладу, вихованців.
     15.  Організувати харчування дітей та працівників навчального закладу.
     16.  Сприяти наданню працівників житлово-побутових гарантій, передбачених законодавством у галузі освіти (ст. 57 Закону України «Про освіту»).
     17.  Нести відповідальність за ведення, своєчасність виконання та зберігання ділової документації навчального закладу.
     18.  Дотримуватись умов колективного договору, уважно реагувати на повсякденні потребі працівників навчального закладу, забезпечувати надання їм установлених пільг та гарантій.
     19.  Надавати працівникам профспілки повну й достовірну інформацію, необхідну для укладання колективного договору.
     20.  Дотримуватись умов колективного договору, уважно реагувати на повсякденні потреби працівників навчального закладу, забезпечувати надання їм установлених пільг та гарантій.
     21.  Своєчасно подавати центральним органам державної виконавчої влади встановлену статистичну і бухгалтерську звітність, а також інші необхідні відомості про роботу і стан навчального закладу.
     22.  Розглядати подання профспілкового комітету про виявлення порушення трудового законодавства, вживати заходів для їх усунення, повідомляти про це профспілковий комітет.

5. Робочий час і його виконання

1. Режим роботи
   1. У навчальному закладі встановлюється денний робочий тиждень з 07.00 до 17.30, крім працівників сторожової охорони, та працівників чергової групи.
   2. Для педагогічних працівників, працівників сторожової охорони, запроваджується змінна робота.
   3. У навчальному закладі встановлений режим роботи створений графік роботи. (додаток 1)

Кожна група працівників повинна виконувати роботу впродовж установленої тривалості робочого часу відповідно до графіка змінності.

1. При виконанні окремих видів робіт, коли за умовами роботи не може бути дотримано встановленому для певної категорії працівників щоденну або щотижневу тривалість робочого часу (працівники сторожової охорони), за погодженням із профспілковим комітетом запроваджується підсумований облік робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин. Вихідні дні працівникам сторожової охорони надаються згідно з графіком змінності.
2. На роботах, де умови праці не дають змоги надавати перевагу для відпочинку та харчування. Директор забезпечує працівникам умови для відпочинку та вживання їжі в робочий час.
3. Працівникам навчального закладу, які працюють, забороняється залишати роботу до приходу колеги – змінника. У разі його нез’явлення Працівник повинен повідомити про це директора, який вживає заходів для забезпечення заміни.
4. Цей порядок застосовувати у випадках, коли робота понад встановлену норму робочого часу виконувалась без перерви після закінчення основного робочого часу (п. 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 1993 р. №102).
5. Ненормований робочий час встановлюється для таких працівників:

• директор;
• завідувач господарством
  1. Директор забезпечує облік перебування працівників на роботі.
  2.  Працівникові забороняється:
• змінювати на свій розсуд розклад занять та графік роботи;
• відволікатися від безпосередньої роботи для виконання громадських доручень та участі у різноманітних заходах, нарадах, семінарах, зборах, заняттях гуртків, художньої самодіяльності, спортивних змагань тощо;
• допускати присутність на заняттях сторонніх осіб без дозволу директора;
• давати іншим педагогічним працівникам зауваження з приводу їх роботи під час проведення занять та в присутності вихованців;
• курити на території навчального закладу.
  1.  Працівник зобов’язаний повідомити директора про нез’явлення на роботі через хворобу в перший день відсутності, а після виходу на роботу надати листок непрацездатності, попередивши напередодні про свій вихід.
  2.  Загальна тривалість зборів, засідань тощо не повинна бути більшою двох годин, батьківських зборів – півтори години.
• Педагогічне навантаження працівників навчального закладу становить:
• вихователя групи загального типу – 30 годин;
• музичного керівника – 24 години;
• вихователя-методиста – 36 годин на тиждень, що відповідає тарифній ставці.

Педагогічне навантаження педагогічного працівника навчального закладу обсягом менше тарифної ставки встановлюється лише за його письмовою згодою у порядку, передбаченому законодавством України (ст. 30 Закону України «Про дошкільну освіту»).

1. Порядок надання та використання відпусток
   1. Педагогічні працівники мають право користуватися подовженою оплачуваною відпусткою (ст. 55 Закону України «Про освіту»).
   2. Педагогічним працівникам гарантується виплата допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки (ст. 57 Закону України «Про відпустки»).
   3. Право працівників на щорічну основну відпустку повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи в закладі.
   4. Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи в навчальному закладі (за бажанням Працівника) надаються:

• жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 або дитину-інваліда;
• інвалідам;
• особам віком до вісімнадцяти років;
• чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
• особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийнятті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
• сумісника – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
• працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажаннях та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
• працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
• працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
  1.  Відпустка за другий та наступні роки роботи надається згідно з графіками, які затверджує директор за погодженням з профспілковим комітетом. Графік складається, як правило, на початку січня.

При складанні графіків ураховуються інтереси навчального закладу, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між Працівником та Директором, який зобов’язаний письмово повідомити Працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну (ст. 10 Закону України «Про відпустки», ст. 79 КЗпП).

1. Керівним, педагогічним працівникам щорічна основна відпустка повної тривалості у перший та наступні роки надається у літній період незалежно від часу прийняття на роботу.

Керівникам, педагогічним працівникам у разі необхідності санаторно-курортного лікування щорічна основна відпустка або її частина може надаватися протягом навчального року, якщо не передбачено колективним договором.

1. Особам, які працюють у навчальному закладі на умовах неповного робочого часу, у тому числі особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку, надається основна відпустка повної тривалості.
2. Перенесення щорічної основної відпустки, поділ її на частини та відкликання з відпустки провадиться відповідно до умов, передбачених статтями 11 та 12 Закону України «Про відпустки».
3. Тривалість щорічної основної відпустки педкадрів становить 56 календарних днів, директора та музичного керівника – згідно колективного договору.

Тривалість відпустки помічників вихователів навчального закладу становить 28 календарних днів.

1.  Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину – інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачування відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП, ст. 19 Закону України «Про відпустки»).

За наявності декількох підстав на надання відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

1.  За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
2.  У разі звільнення працівника у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надавати й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового. У цьому разі чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки (ст. 3 Закону України «Про відпустку»).
3.  Щорічна відпустка на вимогу Працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:

• порушення директором терміну письмового повідомлення Працівника про час надання відпустки (ст. 10 Закону України «Про відпустку»);
• несвоєчасної виплати директором заробітної плати Працівнику за час щорічної відпустки (ст. 21. Закону України «Про відпустку»).
  1.  Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі:
• тимчасової непрацездатності Працівника, засвідченої у встановленому порядку;
• виконання Працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
• настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
• збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням (ст. 11 Закону України «Про відпустку»)
  1.  Щорічну відпустку за ініціативою директора, як виняток, може бути перенесено на інший період тільки за письмовою згодою Працівника та за погодженням з профспілковим комітетом у разі, якщо надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи навчального закладу, та за умов, що частину відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використано в поточному робочому році.
  2.  У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між Працівником і директором.

Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористання частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону України «Про відпустки»

1.  Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
2.  Щорічну відпустку на прохання Працівника може бути поділено на частини будь – якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
3.  Невикористану частину щорічно відпустки має бути надано Працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого  року, за який надається відпустка.

Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою Працівника лише для відведення стихійного лиха, виробничої наради або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна закладу. У разі відкликання Працівника з відпустки його праця оплачується з використанням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (ст. 12 Закону України «Про відпустки»).

1.  Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням Працівника надається в обов’язковому порядку:

• матері або батьку, який виховує дітей  без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
• чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці – тривалістю до 14 календарних днів;
• матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 Закону України  «Про відпустки», в разі якщо дитина перебуває домашнього огляду – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет 1 типу (інсулінозалежний) – не більш як до досягнення нею шістнадцятирічного віку;
• ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
• особам, які одружуються – тривалістю до 10 календарних днів;
• працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчерки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;
• працівникам для догляду за хворими рідними по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;
• працівника для завершення санітарно-курортного лікування – тривалістю визначеною у медичному висновку;
• працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади – тривалістю 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;
• працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу  науки і назад;
• сумісникам – термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;
• ветеранів праці – тривалістю до 14 календарних днів щорічно;
• працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну  основну та додаткові відпустки повністю, або частково і одержали за них компенсацію – тривалістю до 24 календарних днів у перший рік  роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;
• працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів розташованих в іншої місцевості – тривалістю 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;
• за сімейними обставинами та інших причин Працівнику може надатися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між Працівником та директором, але не більше 15 календарних днів на рік (ст. 26 Закону України «Про відпустки»).

6. Заохочення за успіхи в роботі

1. Педагогічним працівникам гарантовано надається щорічна грошова винагорода в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумліну працю, зразкове виконання службових обов’язків (ст. 57 Закону України «Про освіту»).
2. За особливі трудові заслуги педагогічні та інші працівники можуть бути нагороджені державними нагородами, представлені по присудження державних премій України, відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення (ст. 58 Закону України «Про освіту», ст. 146 КЗпП).
3. До працівників закладу застосовуються такі заохочення:

• оголошення подяки;
• нагородження грошовою премією;
• нагородження цінним подарунком;
• нагородження почесною грамотою.
  1. За активну участь та ініціативу з здійснення заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці до працівників застосовуються такі види заохочень:
• заохочення застосовуються директором за погодженням з профспілковим комітетом. Заохочення оголошуються наказом в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників відповідно  до правил їх ведення (ст. 144 КЗпП).
• директор сприяє працівників, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, у наданні їм в першу чергу та пільг в галузі  соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення умов тощо), переваг при просуванні по роботі (ст. 145 КЗпП).
  1. Упродовж строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до Працівника не застосовуються (ст. 151 КЗпП).

7. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

1. Директор зобов’язаний правильно організувати роботу працівників, створювати трудову дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил  охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови праці та побуту працівників (ст. 141 КЗпП).
2.  Трудова дисципліна забезпечується методам переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовують заходи дисциплінарного та громадського впливу.
3. Директор за порушення трудової дисципліни може застосовувати до Працівника один із таких заходів стягнення:

• догана;
• стягнення;
• звільнення, як дисциплінарне стягнення може бути застосовано відповідно до пунктів 3, 4, 7, 8 статті 41 КЗпП
  1.  Педагогічні працівники, які систематично порушують статут, ці ПВТР, не виконують посадових обов’язків, умов колективного договору або результатами атестації не відповідають посаді, яку обіймають, звільняються з роботи відповідно до чинного законодавства.
  2. Працівники, обрані до складу профспілкових органів і не звільнені від виконання своїх посадових обов’язків, не можуть бути піддані дисциплінарному стягненню без попередньої згоди органу, членами якого вони є.
  3. До застосування дисциплінарного  стягнення директор повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. У випадку відмови Працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт.
  4. Дисциплінарні стягнення застосовуються директором безпосередньо після виявлення провини, але не пізніше одного місяця від дня її виявлення, не рахуючи  часу хвороби Працівника або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

При обранні виду стягнення директор повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну Працівником шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу Працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні), і повідомляється Працівникові під підпис (ст. 149 КЗпП).

Працівник має право оскаржити дисциплінарне стягнення у порядку, встановленому главою XV КЗпП.

Якщо протягом року з дня накладання дисциплінарного стягнення Працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Якщо Працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив свою сумлінність, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року (ст. 151КЗпП).

1. Директор має право замість накладання стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд колективу  або  його органу  (ст. 152 КЗпП).

З цим ПВТР повинні бути ознайомлені всі працівники закладу під підпис.

Правила розміщуються у навчальному закладі на видному місці.